ПРОГРАМА
вступного інструктажу з охорони праці для працівників апарату
акціонерного товариства «Українська залізниця»
(далі – АТ «Укрзалізниця»)
Загальні відомості
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі – Товариство), є юридичною особою, і утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 53, ст. 1402).
Товариство утворене, як акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі — підприємства залізничного транспорту).
Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Товариство має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом і зображенням малого Державного Герба України.
Метою діяльності Товариства є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах і послугах, що виконує та надає Товариство, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі, а також отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності.
Наразі Товариство забезпечує понад 80 % вантажних і майже 50 % пасажирських перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень Товариство посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії.
Товариство – це сучасне транспортне підприємство, що має розгалужену мережу залізничних шляхів, загальна експлуатаційна довжина яких складає понад 19 тис. кілометрів.
У складі Товариства налічується 39 філій, з яких 6 - регіональних (регіональні філії: «Донецька залізниця», «Львівська залізниця», «Одеська залізниця», «Придніпровська залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Південна залізниця») та 33 функціональні філії, 11 приватних акціонерних товариств, а також 3 представництва (у Російській Федерації, в Республіці Білорусь, в Республіці Польща, в Республіці Молдова та Румунії).
Для забезпечення функціонування товариства утворюються органи товариства. Органами товариства є:
1) загальні збори;
2) наглядова рада;
3) правління;
4) ревізійна комісія.
Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.
Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність правління.
Колегіальним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління. Правління очолює голова правління.
Ревізійна комісія проводить перевірку (контроль) фінансово-господарської діяльності Товариства. Ревізійна комісія діє на підставі положення про неї.
Апарат Товариства складається з департаментів, офісів, головних управлінь, управлінь, інспекцій та самостійних відділів.
Правління
Ц Голова правління
Члени правління
ЦЗІ (інфраструктура)
ЦЗЛ (пасажирські перевезення)
ЦЗЗ (закупівлі)
ЦЗТ (виробництво)
ЦЗК
Директори
ЦЦЕ Директор з економіки і фінансів
ЦЦТех Директор з інженерно-технічного забезпечення
ЦЦУ Директор з управління взаємовідносинами з органами державної влади
ЦЦО Директор операційний
ЦЦУП Директор з управління персоналом та соціальної політики
ЦБ Аппарат директора з економічної та інформаційної безпеки
Департаменти
ЦІД Департамент інвестиційної діяльності
ЦКСВ Департамент сталого розвитку та внутрішніх комунікацій
ЦУАЦ Департамент цінової політики
ЦРБ Департамент безпеки руху
ЦЕТБ Департамент екологічної та техногенної безпеки
ЦД Департамент управління рухом
ЦЛ Департамент з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень
ЦРП Департамент приміських пасажирських перевезень
ЦМ Департамент комерційної роботи
ЦТ Департамент локомотивного господарства
ЦВ Департамент вагонного господарства
ЦП Департамент колії та споруд
ЦІТ Департамент з питань інформаційних технологій
ЦШ Департамент автоматики та телекомунікацій
ЦЕ Департамент електрифікації та електропостачання
ЦТЗБ Департамент оплати праці та мотивації персоналу
ЦБТ Департамент охорони праці та промислової безпеки
ЦОР Департамент організаційного розвитку
ЦСРП Департамент стратегії та трансформації
ЦПК Департамент розвитку персоналу та кадрової політики
ЦОМ Департамент оперативного моніторингу
ЦТЕХ Департамент розвитку і технічної політики
ЦКМ Департамент майнової політики
ЦФБ Департамент бухгалтерського, податкового обліку, звітності та методології
ЦФК Департамент казначейства
ЦФЕ Департамент економіки, планування та бюджетування
ЦЮ Юридичний департамент
ЦІЯ Департамент менеджменту якості продукції та послуг
АЦВА Департамент внутрішнього аудиту та контролю
ЦБМЕС Департамент будівель та споруд
ЦХ Департамент закупівель
ЦКТУ Департамент категорійного управління
ЦЕР Департамент енергоменеджменту
Офіси
АЦУР Офіс з управління ризиками
ЦОГ Офіс голови правління
ЦОА Офіс з автоматики та цифровізації
ЦОТ Офіс директора з постачання та управління поставками з трансформації
АЦК Комплаєнс та антикорупційний офіс
ЦПро Проектний офіс
Головне управління
ЦУО Головне управління воєнізованої охорони
Управління
АЦКО Управління взаємодії з вищим органом та ревізійною комісією
ЦЕко Управління екологічного менеджменту
ЦЧУ Управління статистики
ЦСП Управління соціальної політики
ЦР Спеціальне управління
ЦО Перше управління
Управління військових сполучень на ПЗЗ та Дніпровському басейні
Інші:
ЦЦФ Головний бухгалтер
АЦКС Корпоративний секретар
АС Служба забезпечення роботи наглядової ради
ЦУВРЕ Уповноважений з питань відповідності
КП-УП Керівники проекту
ЦВСЗ Відділ спеціального звʼязку
Філії, підпорядковані товариству:
ЦН Філія «Центр сервісного забезпечення»
ЕЕЦ Філія «Енергозбут»
ЦОЗ Філія «Центр охорони здоров’я»
ГІОЦ Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр»
ЦСЗ Філія «Центральна станція зв’язку»
ЦЗВ Філія «Центр забезпечення виробництва»
ЦТС Ліски Філія «Центр транспортного сервісу «Ліски»
Медіацентр
Магістраль Філія «Медіацентр «Магістраль»
ЄРЦ Філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень»
ЦРЕКМ Філія «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин»
ЦТЛ Філія «Центр транспортної логістики»
ПК Філія «Пасажирська компанія»
УЗШК Філія «Українська залізнична швидкісна компанія»
ВВО Філія «Відомча воєнізована охорона»
ЕРТ Філія «Енергоремтранс»
ЦДЗІ Філія «Центр діагностики залізничної інфраструктури»
НДКТІ Філія «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут
залізничного транспорту»
ПКТБ ІТ Філія «Проектно-конструкторське технологічне бюро інформаційних
технологій»
ЦУП Філія «Центр управління промисловістю»
БМЕС Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд»
ДВРЗ Філія «Дарницький вагоноремонтний завод»
ДП ПВРЗ ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»
СВРЗ Філія «Стрийський вагоноремонтний завод»
ЗЗБШ
Старокостянтинів Філія «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал»
ПВРЗ Філія «Панютинський вагоноремонтний завод»
РВК Філія «Рефрижераторна вагонна компанія»
Вінницятрансприлад Філія «Вінницятрансприлад»
ЦПРП Філія «Центр професійного розвитку персоналу»
ПВІЗТ Філія «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту»
ЦБРК Філія «Центр з будівництва та ремонту колії»
ЦБРІС Філія «Центр з будівництва та ремонту інженерних споруд»
ЕТЦ Філія «Експертно-технічний центр»
ВК Філія «Вокзальна компанія»
ЦОВ Філія «Центр оздоровлення та відпочинку»
Правила перепусткового режиму до адміністративних приміщень товариства
Правилами перепусткового режиму встановлено порядок, за яким виключається можливість проникнення до приміщень осіб, які не мають на це правових підстав або відповідного дозволу, а також впорядкування внесення/винесення (ввезення/вивезення) матеріальних цінностей і службових документів з/у приміщення товариства.
Штатні працівники апарату товариства та працюючі за контрактом керівники підприємств, підпорядкованих безпосередньо товариству, безперешкодно пропускаються у робочий час по постійним картках магнітної дії з фотографіями.
У робочі, неробочі, вихідні, святкові та дні відпустки цілодобово за постійними картками магнітної дії пропускаються:
голова правління, члени правління АТ «Укрзалізниця»;
директори АТ «Укрзалізниця»;
керівники регіональних філій, філій, департаментів, Головного управління воєнізованої охорони, самостійних управлінь, відділів та їхні заступники;
помічник та секретар голови правління АТ «Укрзалізниця»;
працівники Першого управління АТ «Укрзалізниця»;
чергові (змінні) працівники департаментів, Головного управління воєнізованої охорони, самостійних управлінь, інспекцій відповідно до графіків, які подані до Головного управління воєнізованої охорони;
диспетчери Департаменту управління рухом.
У неробочі, вихідні та святкові дні доступ до приміщень товариства надається відповідальним черговим керівникам апарату управління, а також відповідальним черговим керівникам структурних підрозділів, згідно з завчасно наданими до Головного управління воєнізованої охорони графіками чергувань.
Працівники залізничної галузі, яким по роду своєї діяльності необхідно вирішувати виробничі питання в товаристві проходять в приміщення, на підставі постійної або тимчасової картки магнітної дії, яка видається у відділі технічних засобів при письмовій заявці члена правління, начальника відповідного підрозділу товариства або його заступника.
Працівники державних установ України або іноземних держав, комерційних організацій при проведенні нарад, зустрічей та переговорів, проходять в приміщення товариства, на підставі постійної або тимчасової картки магнітної дії, яка видається у відділі технічних засобів при письмовій заявці, яка надається за добу за підписом члена правління, начальника відповідного підрозділу товариства або його заступника.
Гостьові картки магнітної дії без фотокартки для проходу через автоматичний турнікет видаються відділом технічних засобів охорони у робочий час з 8.00 до 16.55 год., згідно з письмовою заявкою за наявності документа, що засвідчує особу.
Особа, яка замовляє для відвідувача гостьову перепустку, має супроводжувати його від контрольно - пропускного пункту до кабінету особи, що ініціювала відвідування, та після завершення зустрічі супроводжувати відвідувача до контрольно-пропускного пункту. Після виходу відвідувача через контрольно - пропускний пункт гостьова картка магнітної дії автоматично блокується.
При вході до приміщення службові посвідчення та перепустки пред’являються вартовому у розкритому вигляді, постійні або тимчасові картки магнітної дії прикладаються до розпізнавального пристрою. Перепустки без фотографій дійсні при наявності документа, що засвідчує особу.
Пропуск автомобільного транспорту організацій та підприємств, що обслуговують адміністративні будівлі товариства по вул. Єжи Гедройця, 5; 7 (Тверська) та вул. Протасів Яр, 2 (в т.ч. власного транспорту працівників, які мають робоче місце за цими адресами) здійснюється згідно зі списками, затвердженими начальником Головного управління воєнізованої охорони чи його заступниками, або перепусткою на в’їзд (виїзд) автотранспорту, підписаною керівником або заступником відповідного департаменту, самостійного управління, інспекції та погодженою начальником Головного управління воєнізованої охорони або начальником відділу технічних засобів охорони.
Матеріальні цінності з приміщень та території товариства виносяться (вивозяться) за матеріальною перепусткою, належним чином оформленою та підписаною керівництвом філії «Центр сервісного забезпечення» і зареєстрованою в журналі видачі перепусток, що дійсна протягом дня її видачі.
Розташування структурних підрозділів апарату товариства
Вхід працівників та відвідувачів до приміщень товариства здійснюється:
по вул. Єжи Гедройця, 5; 7 (Тверська) – за картками магнітної дії через контрольно-пропускний пункт;
по вул. Протасів Яр, 2 – за картками магнітної дії через контрольно-пропускний пункт та вхідні двері з двору адмінбудівлі;
по Повітрофлотському проспекту, 9,15-А,23 – за картками магнітної дії через контрольно-пропускний пункт;
по вул. Стадіонна, 6-А – за службовими посвідченнями через контрольно-пропускний пункт;
по вул. І. Федорова, 39 – за службовими посвідченнями та списками через контрольно-пропускний пункт;
по вул. І. Федорова, 32-А – за службовими посвідченнями та списками через контрольно-пропускний пункт;
по бульв. Шевченко, 38 – за картками магнітної дії через двері, обладнані системою контролю доступу;
по вул. Лисенка 6 - за картками магнітної дії через контрольно-пропускний пункт.
по вул. Уманська 5 - за картками магнітної дії через контрольно-пропускний пункт.
Заходи особистої безпеки під час перебування в будівлях товариства
При слідуванні по коридорах адміністративних будівель товариства необхідно триматись правої сторони коридорів та сходів.
Після вологого прибирання підлоги пересуватись необхідно з особливою обережністю, пам’ятаючи, що вона може бути слизькою.
Збираючись на роботу, бажано одягати одяг, що виключає можливість зачеплення за ручки дверей кабінетів, кімнат тощо, а взуття має бути на низьких підборах, що попереджує можливість ковзання по підлозі після вологого прибирання та можливість підвертання стопи.
При пересуванні по сходах необхідно триматись за поручні та не нести поперед себе предмети та документи, які унеможливлюють бачення сходів. Особливо це небезпечно при спуску.
При користуванні ліфтом забороняється заходити в кабіну під час руху дверей "на закривання" та затримувати їх закриття. Для повідомлення обслуговуючому персоналу про зупинку кабіни між поверхами, необхідно повідомити про те, що сталося. Не допускати перевантаження ліфта. Забороняється, знаходячись в кабіні ліфта, притулятися до дверей. У разі незапланованої зупинки ліфта не допускається самовільне ручне відкривання дверей.
Забороняється:
- витирати електричні прилади та проводи, штепсельні розетки та вимикачі мокрою ганчіркою;
- наливати воду у підключені до електричної мережі чайники та кавоварки;
- затискати електропроводи дверима, віконними стулками ;
- доторкатися до кабелів або проводів, ізоляція яких пошкоджена;
- витягати за шнур вилку з розетки;
- самостійно розбирати чи ремонтувати електроприлади.
- вживати спиртні напої, токсичні наркотичні речовини та знаходитись в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння на робочому місці;
Курити дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього місцях, позначених знаком або надписом “Місце для куріння”.
Заходи особистої безпеки під час пересування за межами будівель
При пересуванні від однієї адміністративної будівлі товариства до іншої, необхідно виконувати вимоги правил дорожнього руху, правил безпечного користування громадським транспортом.
Пересуваючись по тротуарах, і пішохідних доріжках, звертаючи особливу увагу на стан їх покриття та можливої наявності інших перешкод.
Особливо необхідно бути обережним в осінньо-зимовий та ранній весняний періоди під час обледеніння поверхонь тротуарів, а також під час дощу.
Не перебігати проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Не проходити під дахами будівель, де утворились бурульки.
Поведінка працівника у відрядженні
Працівники зобов’язані дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих під час прямування до місця призначення, перебування і виконання відповідних робіт на території об’єкта, на які їх направили. Працівник товариства, який виїжджає на підприємства залізничного транспорту у відрядження з метою перевірок, на наради чи з інших причин повинен показувати приклад в виконанні правил особистої безпеки при знаходженні на підприємствах, залізничних коліях і інших об’єктах залізничного транспорту.
Працівники, яких направляють у відрядження, зобов’язані:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, до якого прибули;
- виконувати завдання, які надав керівник;
- виконувати лише ту роботу, яку йому доручив керівник ;
- знати і виконувати вимоги розділу 4 Правил дорожнього руху «Права і обов’язки пішоходів»;
- знати і виконувати правила користування електро- та автотранспортом;
- знати адресу і місце розташування підприємства, установи та організації, що належать до зони обслуговування, або такої, куди був направлений працівник.
Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, що діють на працівників під час відряджень:
- незадовільні погодні умови;
- фактори, пов’язані з транспортними засобами;
- протиправні дії сторонніх осіб;
- інші.
При знаходженні, на залізничних коліях і перегонах перевіряючий повинен бути вдягнений у сигнальний жилет, а в цехах і на будівельних майданчиках повинен використовувати захисну каску.
Перевірку електроустановок проводити в присутності відповідального за електрогосподарство або особи, що його заміщає.
Про результати перевірки інформувати керівника структурного підрозділу.
Робота з екранними пристроями
Екранні пристрої - електронні засоби для відтворення будь-якої графічної або алфавітно-цифрової інформації (на основі електронно-променевої трубки, рідкокристалічні, плазмові, проекційні, органічні світлодіодні монітори та інші новітні розробки у сфері інформаційних технологій);
Працівники повинні виконувати Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджені наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 № 207. При роботі з екранними пристроями робочі місця мають бути спроектовані так і мати такі розміри, щоб працівники мали простір для зміни робочого положення та рухів. Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру та мати поверхню з низькою відбивною здатністю, допускати гнучкість під час розміщення екрана, клавіатури, документів і відповідного устаткування.
Робоче крісло має бути стійким і дозволяти працівнику з екранними пристроями легко рухатися та займати зручне положення.
Сидіння має регулюватися по висоті, спинка сидіння - як по висоті, так і по нахилу.
Слід передбачати підніжку для тих, кому це необхідно для зручності.
Ці Вимоги призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, пов’язаною з зоровим і нервово емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі під впливом комплексу фізичних факторів: шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.
Організація і обладнання робочих місць
Площу приміщень, в яких розташовують екранні пристрої, визначають з розрахунку на одне робоче місце, обладнане терміналом: площа не менше 6,0 м2, обсяг не менше – 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.
Приміщення для роботи з екранними пристроями повинні мати природне та штучне освітлення.
Освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити – 300-500 лк.
При розміщенні робочих столів з екранними пристроями відстань між бічними поверхнями екранних пристроїв – 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного екранного пристрою до екрана іншого – 2,5 м.
Протягом робочої часу мають передбачатися: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви; перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами); додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку товариства.
Забезпечення працівників мийними та знешкоджувальними засобами
У відповідності до Закону України “Про охорону праці” на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. На роботах із шкідливими умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням, або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видається мило безкоштовно.
Миючі засоби (мило) повинні бути при умивальниках і в душових з гарячою та холодною водою. Витрати мила на одного працівника здійснюється із розрахунку не менше: для робітників - 200 гр, для працівників інших професійних груп - 50 гр на місяць.
Видача мила на руки працівникам підприємств, де є можливість користування умивальниками і душовими не допускається.
Працівники з роз’їзним характером праці, які не можуть постійно користуватись милом підприємства, одержують мило на руки із розрахунку 200 гр на місяць.
Додатково видається мило в кількості 400 гр. на місяць працівникам, робота яких пов’язана із значними забрудненнями тіла.
Перелік професій і робіт, працюючі в яких мають право на додаткове одержання мила, встановлюється колективним договором.
Заміна мила іншими змиваючими засобами допускається в межах, передбачених колективним договором.
Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту
Вимоги “Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту”, затвердженого постановою КМУ від 26.01.1993 № 55 (зі змінами та доповненнями) поширюються і на працівників товариства.
Працівники апарату зобов’язані:
- знати і неухильно виконувати його вимоги;
- берегти життя та здоров’я під час виконання своїх службових обов’язків;
- дотримуватись порядку і правил, встановлених чинним законодавством, Правил технічної експлуатації залізниць, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, що діють на залізничному транспорті, точно і своєчасно виконувати накази і розпорядження керівників;
- забезпечувати безпеку руху поїздів і маневрової роботи, виконувати вимоги правил і норм охорони праці (техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки) і охорони навколишнього природного середовища;
- сприяти виконанню графіка руху поїздів, забезпеченню своєчасної доставки до місця призначення пасажирів і вантажів, піклуватися про пасажирів, забезпечувати високий рівень культури їх обслуговування;
- берегти матеріально-технічні засоби, вживати заходів до запобігання випадкам їх розкрадання, втрат, пошкоджень та псування;
- дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Керівники несуть відповідальність за стан дисципліни серед підлеглих і мають бути прикладом у дотриманні законності, дисципліни, норм моралі, давати законні і професійно грамотні вказівки підлеглим, перевіряти якість і своєчасність їх виконання.
Будь-яке розпорядження з виконання службових обов’язків підлеглий одержує, як правило, від свого безпосереднього керівника. У разі одержання вказівки від вищого керівника працівник зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника.
Дисциплінарні стягнення
Дисциплінарним проступком є провинне порушення дисципліни працівником залізничного транспорту.
На працівників залізничного транспорту (в тому числі і апарату товариства) можуть накладатися такі стягнення:
- догана;
- звільнення.
За кожний дисциплінарний проступок може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.
Звільнення проводиться у порядку, передбаченому законодавством про працю.
Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і сумлінно виконував свої обов’язки, то стягнення може бути знято до закінчення одного року.
Дострокове зняття дисциплінарного стягнення проводиться керівником, який його наклав.
Заохочення
За зразкове виконання службових обов’язків та ініціативність у роботі для працівників залізничного транспорту встановлюються певні відповідні види заохочення.
Допускається одночасне застосування кількох видів заохочення.
Заохочення провадиться наказом голови правління товариства. Наказ оприлюднюється, а у трудовій книжці працівника робиться відповідний запис про заохочення згідно з Правилами ведення трудових книжок.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Закон України “Про охорону праці”, введений в дію Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695 - ХІІ
(зі змінами та доповненнями)
Закон України “Про охорону праці” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом (далі-власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Охорона праці-це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності .
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах .
Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення належних безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукції;
- комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавних, галузевих та регіональних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього природного середовища;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
Трудовий договір може бути:
- безстроковим, що укладається на невизначений строк;
- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
- таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Трудовий договір укладається в письмовій формі.
Укладання трудового договору оформляється наказом про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні.
При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку, про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Забороняється укладання договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров’я.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності.
Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі працівники, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.
Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується згідно з «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння), складені за встановленими формами.
Служба охорони праці товариства
Згідно вимог ст.15 Закону України "Про охорону праці" служба охорони праці Товариства створюється для організації виконання правових та організаційно-технічних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності .
Служба охорони праці товариства складається з:
- Департаменту охорони праці та промислової безпеки;
- спеціалістів з охорони праці галузевих департаментів (управлінь) товариства;
- спеціалістів з охорони праці: галузевих служб регіональних філій, дирекцій залізничних перевезень та філій а також підприємств підпорядкованих товариству.
Служба охорони праці виконує обов’язки передбачені "Типовим положенням про службу охорони праці" затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255.
Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охорони праці
Працівники при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи проходять навчання та інструктажі з питань: охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
Навчання, інструктаж з питань охорони праці і перевірку знань працівники повинні проходити згідно з вимогами "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 року № 15.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться:
- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;
- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
До самостійної роботи працівники допускаються після: вступного інструктажу, який проводить інженер з охорони праці, а у випадку його відсутності (відпустки, відрядження, хвороби і т. ін.), інший працівник, на якого наказом покладені ці обов’язки, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться усім працівникам, які приймаються на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади, включаючи посадових осіб Товариства.
Проведення вступного інструктажу з питань охорони праці посадовим особам і спеціалістам структурних підрозділів апарату товариства – покладається на служби охорони праці (спеціалістів з охорони праці) цих структурних підрозділів, або осіб, на яких покладено обов’язки спеціаліста з охорони праці і які в установленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Працівникам товариства, в підрозділах яких відсутні спеціалісти з охорони праці, вступний інструктаж проводиться спеціалістами Департаменту охорони праці та промислової безпеки товариства.
Департамент розвитку персоналу та кадрової політики зобов’язаний направляти працівників, які приймаються на роботу в апарат товариства у відповідний структурний підрозділ для одержання вступного інструктажу з питань охорони праці.
Запис про проведення вступного інструктажу з питань охорони праці робиться в “Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці”.
Одночасно з реєстрацією в журналі службою охорони праці (спеціалістом з охорони праці) робиться відмітка про проведення інструктажу з охорони праці в наказі про прийом на роботу (форми П-1).
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) в апарат товариства;
- який переводиться з одного структурного підрозділу товариства до іншого;
- який виконуватиме нову для нього роботу;
- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
- до початку трудового або професійного навчання;
- перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.
Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в товаристві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:
- на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;
- для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження;
- при ліквідації аварії або стихійного лиха.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі з питань охорони праці повинен проводитись в структурних підрозділах апарату товариства безпосереднім керівником цих підрозділів. Оформлення проводиться в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Сторінки журналів реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
Посадові особи і спеціалісти до початку виконання своїх обов’язків і періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Навчання з питань охорони праці Директорів апарату товариства, Директорів департаментів (управлінь) їх заступників, головних інженерів, спеціалістів з охорони праці, постійно діючих комісій структурних підрозділів апарату Товариства, проводиться в Київському територіальному управлінні охорони праці, промислової безпеки та навчально-методологічної роботи Департаменту охорони праці та промислової безпеки товариства.
Інші особи та спеціалісти апарату товариства проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці в комісіях структурних підрозділів товариства.
Особам, які показали незадовільні результати при перевірці знань з питань охорони праці, призначається протягом одного місяця повторне навчання та перевірка знань. При незадовільних результатах повторної перевірки знань, працівник працевлаштовується згідно з чинним законодавством.
Умови праці, відпочинку і правила внутрішнього трудового розпорядку працівників апарату товариства
Тривалість щоденної роботи працівників апарату товариства при п’ятиденному робочому тижні встановлюється відповідно до графіка роботи та вказівки керівництва товариства за погодженням з профспілковим комітетом і складає:
Початок роботи - 8 год.
Перерва на обід - 12.00 - 12.45
Закінчення робочого дня - 17 год. 00 хв.
- кількість годин роботи на тиждень - 40
- тривалість робочого часу в понеділок,
вівторок, середу, четвер - 8 год. 15 хв.
- тривалість робочого часу у п’ятницю - 7 годин
- напередодні святкових днів
тривалість робочого часу встановлено - 7 год. 15 хв.
По п’ятницях, закінчення робочого дня - 15 год. 45 хв.
Медичний огляд працівників
У відповідності з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій (затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246, розробленим відповідно до ст. 17 Закону України “Про охорону праці”) та Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України (затвердженим наказом Міністерства Транспорту та Зв’язку України від 29.04.2010 № 240), власник зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення встановлюється МОЗ України за погодженням з Держпраці.
Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу проводяться з метою установлення фізичної і психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, запобігання захворюванням і нещасним випадкам, виявлення захворювань (інфекційних та ін.), які становлять загрозу зараження працівників, допуску до роботи осіб віком до 21 року.
Періодичні медичні огляди:
- проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких де є потреба у професійному доборі та щорічно для осіб віком до 21 року;
- забезпечують динамічний нагляд за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Результати попереднього і періодичного медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан їх здоров’я заносяться в “Картку особи, яка підлягає медичному огляду”.
На час проходження медогляду, обстеження в профпатологічних центрах, клініках науково-дослідних і медичного інституту (університету) для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань, за працюючими зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.
Роботодавець зобов’язаний:
- зберегти за працівником на час проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток;
- направляти працівників на медогляди відповідно до плану-графіка, а також організувати позачерговий медогляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці або з власної ініціативи;
- забезпечити усунення причин, що призводять до професійних захворювань;
- не приймати на роботу осіб з протипоказаннями за станом здоров’я.
Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності та зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці
Згідно статті 7 «Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці» Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами.
Основна мета видачі молока – підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища.
Молоко слід видавати працівникам, які працюють на роботах, пов’язаних з виготовленням чи застосуванням хімічних речовин, передбачених в Переліку.
Молоко видається по 0,5 л за робочу зміну незалежно від її тривалості, в дні зайнятості робітника на роботах, пов’язаних із застосуванням хімічних речовин.
При роз’їзному характері роботи працівнику виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Розслідування нещасних випадків
Відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов’язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1/П про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);
2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;
4) виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
5) виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов’язків;
6) раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;
7) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;
8) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);
9) проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;
10) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства (установи, організації) з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт);
11) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;
12) прямування до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
13) перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;
14) надання підприємством (установою, організацією) благодійної допомоги іншим підприємствам (установам, організаціям) за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;
15) однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров’я;
16) вплив небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час технологічної перерви або перерви для відпочинку чи харчування на території підприємства (установи, організації) згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено висновком закладу охорони здоров’я або експертної комісії;
17) заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою або його вбивство під час виконання чи у зв’язку з виконанням трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації) незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що встановлено комісією з розслідування та/або підтверджено висновком компетентних органів;
18) погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, зупинка серця тощо), що підтверджено медичним висновком, якщо це пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання та транспортування;
19) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством (установою, організацією);
20) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;
21) оголошення працівника померлим внаслідок зникнення під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (відповідно до ухваленого рішення суду);
22) одержання травм під час використання транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, що належать і використовуються підприємством (установою, організацією), у разі їх несправності, що підтверджено відповідними висновками;
23) одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов’язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору.
Нещасні випадки поділяються на:
- пов’язані з виробництвом;
- не пов’язані з виробництвом.
За результатами розслідування складається акт розслідування нещасного випадку (форма Н-1) і якщо випадок визнано пов’язаним з виробництвом складається акт за формою Н-1/П. Якщо випадок визнано не пов’язаним з виробництвом, складається акт за формою Н-1/НП.
Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організує розслідування його, для чого, наказом створює комісію з розслідування.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом п’яти робочих днів провести розслідування нещасного випадку та скласти акт за формою Н-1.
Протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:
територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи, організації);
Держпраці (у разі проведення спеціального розслідування);
Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці для проведення аналізу стану виробничого травматизму та аварій на виробництві, розроблення відповідних профілактичних заходів щодо запобігання їм (у разі проведення спеціального розслідування);
лікарю-профпатологу за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), їх об’єктів, на яких сталося гостре професійне захворювання (отруєння);
робочому органу Фонду за місцем реєстрації підприємства (установи, організації);
органу поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);
іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).
Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 разом з наступними документами: рішення (постанова, ухвала) суду про встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії на виробництві або про проведення повторного розслідування чи постанова органу досудового розслідування про проведення розслідування; окрема думка члена комісії (у разі незгоди із висновком акта).
Оригінали затверджених актів за формою Н-1 разом з іншими матеріалами розслідування зберігаються роботодавцем і робочим органом Фонду відповідно до строків зберігання, нормативно встановлених типовими та галузевими переліками видів документів, затвердженими відповідно до законодавства.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Фонд соціального страхування фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування фінансує всі витрати на його лікування.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства.
Вимоги безпеки при знаходженні на залізничних коліях
При виїздах працівників апарату товариства у відрядження в структурні підрозділи регіональних філій та філій, вони зобов’язані дотримуватися вимог безпеки при знаходженні на залізничних коліях:
- проходити вздовж колії тільки по узбіччю або міжколійю. При цьому необхідно слідкувати за рухом поїздів, маневрових складів , локомотивів, відчепів вагонів, звертаючи увагу на можливу наявність у рухомому складі предметів, які виступають за межі їх габариту;
- особливу увагу і обережність необхідно проявляти при виході на колію із службових приміщень,, із-за рухомого складу, будівель та споруд, що погіршують видимість;
- переходити колії слід тільки під прямим кутом, попередньо переконавшись у відсутності рухомого складу, що наближається по цій колії;
- при переході через колію, зайняту рухомим складом, слід користуватися тільки тунелями, пішохідними мостами, не дозволяється переходити колію під вагонами;
- переходити через колію поблизу рухомого складу, що стоїть, працівникам дозволяється на відстані не менше ніж 5 м від автозчепу вагона (локомотива), а між розчепленими вагонами, якщо відстань між їх автозчепами складає не менше ніж 10 м.
Пропускаючи поїзд, необхідно відійти від колії на відстань:
при швидкості поїзда до 140 км/год – на 2 м від крайньої рейки;
при швидкості поїзда 141-160 км/год – на 4 м від крайньої рейки;
при швидкості поїзда 161-200 км/год – на 5 м від крайньої рейки.
Електробезпека
Електричний струм відноситься до небезпечних виробничих факторів, так як при його проходженні крізь тіло людини (у випадку попадання людини під його дію), може виникнути травмування як окремих ділянок тіла так і організму в цілому.
Електрична напруга небезпечна тим, що не має явних зовнішніх ознак її присутності: запаху, кольору, звуку, світлового та теплового випромінювання, але вона має спроможність миттєво діяти на любий живий організм за рахунок електричного струму, який викликається різницею її потенціалів.
Електрострум поділяється на:
- змінний – при якому напруга з частотою 50 раз на секунду міняє величину від 0 до максимуму;
- постійний – при якому напруга при постійній величіні має два знаки полярності "ПЛЮС" та "МІНУС" між якими утримується постійна різниця потенціалів.
При підключенні електровилкою вона повинна мати захисний (заземлюючий) контакт який першим з’єднується з захисним (заземлюючим) контактом розетки і останнім від'єднується від нього.
Дія електроструму на організм людини.
Струм може спричинити:
- психологічну травму: електричний удар, шок;
- вплив на організм та окремі органи:
- термічний - зовнішні та внутрішні опіки;
- механічний - розрив тканин м’язів, різкий рух який може призвести до падіння або попадання людини в зону дії механізмів;
- електролітичний - електроліз (розкладання) плазми крові та інших рідин, що може призвести до зміни їх фізико-хімічного складу, а також тканини в цілому;
- офтальмологічний - засліплення яскравою дугою.
За характером впливу на організм людини дія електроструму підрозділяється на:
- відчутний струм ≈ 1,5 мА потерпілий вже відчуває, що крізь його тіло протікає електрострум;
- при величині електроструму ≈ 6 мА, потерпілий відчуває свербіння в руках але іще спроможний самостійно вивільнитись від його дії;
- невідпускаючий струм ≈ 24,5 мА потерпілий 100 % не може сам звільнитись від його дії (розтиснути руку в якій затиснутий елемент, що знаходиться під напругою);
- фібриляційний струм понад 25 мА (викликає тріпотіння серця) - залежить від протягу часу його дії на організм та маси тіла потерпілого. Може призвести до смерті потерпілого.
Приміщення в яких працюють співробітники товариства – відносяться до електроустановок до 1000 В – всі споживачі електроенергії, що експлуатуються в них, розраховані на напругу 220 В змінного струму.
Робочі приміщення товариства – відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки (сухі, теплі, не мають струмопровідного пилу).
Працівникам товариства забороняється здійснювати будь-які операції з електрообладнанням, яке знаходиться в чужих приміщеннях (вмикати та вимикати ксерокси, екранні пристрої, принтери тощо).
При знаходженні в усіх приміщеннях підприємств, забороняється самостійно торкатись будь-якого електрообладнання та проводити операції з їх комутаційними електроапаратами.
Забороняється самостійно здійснювати ремонт в мережах електроживлення.
При виявленні несправності: мережі електропостачання, холодильників, мікрохвильових печей тощо - телефонувати за номером: 5-01- 65.
При виявленні несправності екранних пристроїв - телефонувати за номером: 5-37-99.
При виявленні несправності копіювальних апаратів, принтерів - телефонувати за номером: 5-04-69.
При знаходженні на електрифікованих лініях залізниць забороняється:
- наближатися до неогороджених проводів чи частин контактної мережі,, на відстань менше 2 метрів, а також торкатися обірваних проводів контактної мережі і електроустаткування електрорухомого складу як безпосередньо, так і через будь-які предмети;
- підніматися на дахи вагонів, контейнерів, тепловозів, електровозів, моторних вагонів дизель - і електропоїздів, відкривати люки (кришки) цистерн та критих вагонів, виконувати роботи на них;
- підніматись на вантажі або проводити навантажувальні та розвантажувальні роботи , коли самі працівники або пристрої, що вони використовують, можуть у період роботи наближатися на відстань менше 2 метрів до частин контактної мережі, що перебувають під напругою;
Проводити вказані роботи на рухомому складі дозволяється на спеціально виділених не електрифікованих коліях.
При падінні проводу повітряної лінії електропередачі на землю, в радіусі 8 метрів від місця його контакту з поверхнею землі, виникає небезпека ураження електрострумом крокової напруги, що з’являється на поверхні землі за рахунок розтікання електроструму. У разі раптового потрапляння у цю зону необхідно бути особливо обережним. Вихід з неї треба здійснювати переставляючи ступні ніг не відриваючи їх від поверхні землі та не відриваючи їх одну від другої – "гусячим шагом".
Пожежна безпека
Працівники апарату товариства повинні знати і виконувати правила пожежної безпеки. При необхідності, знати і уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння. В кожному приміщенні повинен бути призначений відповідальний за пожежну безпеку.
Первинні засоби пожежогасіння.
Порошковий вогнегасник ОП-5Б
1 - корпус (балон із вогнегасним порошком);
2 - балон із робочим газом;
3 - сифонна трубка;
4 - важіль керування (для керування подачею порошку);
5 - кнопка запуску;
6 - запобіжна чека;
7 - насадка-розпилювач.
Приведення в дію
1. Зірвати пломбу. Висмикнути чеку.
2. Натиснути на кнопку й відпустити її.
3. Спрямувати розпилювач на осередок пожежі.
4. Натиснути на важіль керування клапаном через 3-5 с після натиснення на кнопку.
5. Почати гасіння з відстані 2,5 - 3,5 м.
Вуглекислотний вогнегасник ОУ-3
1 - корпус (балон із діоксидом вуглецю);
2 - сифонна трубка;
3 - головка;
4 - важіль керування;
5 - запобіжна чека;
6 - розтруб.
Приведення в дію
1. Піднести вогнегасник до осередку пожежі.
2. Зірвати пломбу. Висмикнути чеку.
3. Спрямувати розтруб на вогонь.
4. Натиснути на важіль керування.
5. Почати гасіння з відстані 1,5 м.
В приміщеннях (кабінетах) забороняється:
- застосовувати для опалення приміщень нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади або прилади з відкритими нагрівальними елементами;
- залишати без нагляду увімкнені в мережу електронагрівальні прилади;
- користуватися електронагрівальними приладами без підставок із вогнестійких матеріалів;
- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами;
- влаштовувати в загальних коридорах кладові і вбудовані шафи;
- проводити заходи з масовим перебуванням людей при кількості понад 50 осіб у приміщеннях, не забезпечених не менше ніж двома евакуаційними виходами;
- паління, за винятком спеціально відведених місць, які повинні бути обладнані урною, або попільницею з негорючих матеріалів та позначені відповідним знаком та написом.
При виявленні пожежі (ознак горіння) працівник зобов’язаний негайно:
- повідомити про це по телефонах 0-101 (диспетчер по м. Києву), 5-47-80 (диспетчер центрального пункту регіональної філії «Південно-Західна залізниця»). При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
- вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та зберігання матеріальних цінностей;
- повідомити про пожежу відповідну компетентну посадову особу;
- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
Надання домедичної допомоги потерпілому.
Домедична допомога – це комплекс заходів, що направлений на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілого. Допомогу повинен надавати той, хто знаходиться поруч з потерпілим, або сам собі потерпілий – до прибуття медичного працівника чи швидкої допомоги.
Від того, наскільки вміло і як швидко буде надана допомога, залежить як життя потерпілого так і успіх лікування.
Тому кожен працівник апарату товариства повинен знати і вміти надати домедичну допомогу.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги потерпілому:
- усунення дії на організм потерпілого небезпечних і шкідливих факторів (звільнення його від дії електричного струму, перенесення із зараженої атмосфери, гасіння одягу, що горить, вилучення з води та інш.);
- оцінка стану потерпілого;
- визначення характеру травми, що створює найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність дій по його спасінню;
- виконання необхідних заходів по спасінню потерпілого в залежності від терміновості (відновлення прохідності дихальних шляхів, проведення штучного дихання, зовнішній масаж серця, зупинка кровотечі, накладання пов’язки тощо);
- підтримання основних життєвих функцій потерпілого до прибуття медичного персоналу;
- виклик швидкої медичної допомоги чи лікаря або вжиття заходів для транспортування потерпілого до найближчої лікарні.
У випадках, якщо необхідно надати домедичну допомогу, треба її надавати негайно, по можливості на місці пригоди.
Під час надання домедичної допомоги потерпілому не дозволяється допускати охолодження його тіла, залишати на сирій землі, на кам’яній, бетонній або металевій підлозі. Під потерпілого необхідно підстелити що-небудь тепле і, якщо можливо, зігріти його.
При наданні домедичної допомоги потерпілому з механічними травмами, в першу чергу необхідно зупинити кровотечу за допомогою джгута. Перед початком накладання джгута (рука, нога) повинні бути підняті, а щоб зупинити кров треба притиснути артерію пальцем. Накладений джут не можна тримати більше 1,5-2 годин, так як це може призвести до змертвіння тканини в місці накладання джгута та цілої кінцівки, для цього потрібно через годину на 5 хвилин зняти джгут, щоб кінцівки потерпілого отримали приток крові.
При кровотечі з носа, потерпілого потрібно покласти або посадити, легко закинути голову назад, розстебнути комір, накласти на перенісся і ніс холодну примочку (змінювати її по мірі нагрівання).
При кровотечі з рота потерпілого треба покласти на носилки та терміново доставити в лікувальний заклад.
Надаючи домедичну допомогу при переломах і вивихах, насамперед, слід надати потерпілому зручного положення, яке б не давало можливості рухатися пошкодженій частині тіла. Цього можна досягти за допомогою накладання шин. При відсутності шин необхідно використати будь-які підручні засоби – дошки, палиці, куски картону, фанери та інше.
Шини треба прикріплювати до кінцівок бинтами, пасками або мотузками. Для запобігання забрудненню рани при відкритому переломі необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, накласти стерильну пов’язку і відправити потерпілого до медпункту або іншого лікувального закладу.
Необхідно вміти надавати домедичну допомогу при опіках, бо будь-який опік – це рана, в яку легко може проникнути інфекція. Для запобігання проникненню інфекції на місце опіку кладуть стерильну пов’язку, яку покривають бинтом.
Не слід стягати з обпеченого місця одяг і відривати прилиплу до рани білизну. При опіках не можна торкатися руками до обпеченої поверхні або змазувати мазями, маслами, розчинами. У разі великих тяжких опіків, при яких може настати больовий шок, потерпілого необхідно обгорнути чистим простирадлом, покласти і забезпечити максимальний спокій; до прибуття лікаря потерпілому треба давати солодкий чай або каву.
При опіку очей електричною дугою треба роботи холодні примочки розчином борної кислоти.
При обмороженні частин тіла не треба їх розтирати снігом, тому що в снігу є маленькі частинки льоду, якими можна подряпати обморожену шкіру і викликати нагноєння. Для розтирання обморожених частин тіла треба використовувати сухі, теплі рукавички або суконний матеріал, розтирання проводити до почервоніння шкіри, потім змастити обморожену частину тіла несолоним жиром або вазеліном.
В приміщенні обморожену кінцівку необхідно занурити в посудину з водою кімнатної температури, поступово воду необхідно заміняти більш теплішою, при цьому доводити її до температури тіла, після того як обморожене місце почервоніє його необхідно також змастити жиром (маслом, салом, борною маззю) та зав’язати теплою пов’язкою (суконною, шерстяною).
При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.
При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;
в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;
д) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Домедична допомога при ураженні електричним струмом
Причини ураження електричним струмом – робота з технічними електричними засобами, пряме доторкання до електричного провідника або джерела струму чи дія потужного розряду атмосферної електрики – блискавки.
Електричний струм викликає зміни в нервовій системі, її дратування, параліч, спазми м’язів, опіки тканин в місцях входу і виходу електричного струму. Може виникнути судорожний спазм діафрагми (головного дихального м’яза) та серця. Особливо небезпечні безпосередні ураження струмом ділянки голови, хребта, серця. Потерпілий миттєво втрачає свідомість, розвиваються судоми, параліч дихальної мускулатури і, як наслідок, зупинка дихання.
При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму, тому що від тривалості дії струму на організм залежить важкість електротравми.
Якщо потерпілий тримає електричний провід руками, перш за все необхідно швидко відключити електроустановку, якої торкається потерпілий, за допомогою вимикача, рубильника, запобіжника, створення штучного короткого замикання на повітряній лінії. При наданні допомоги потерпілому, який знаходиться на висоті, перед вимкненням мережі від джерел струму необхідно вжити належних заходів, які виключать можливість падіння потерпілого. При напрузі до 1000 В для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатися канатом, палкою, або будь-якою іншою сухою річчю, яка не проводить електричний струм. Дозволяється відтягнути потерпілого від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). При цьому слід уникати торкання металевих предметів та частин тіла потерпілого, які не прикриті одягом.
Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавиці або обмотати руку шарфом, натягнути на руку рукав піджака або пальта.
При напрузі більше 1000 В для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин необхідно використовувати засоби захисту: надіти діелектричні рукавички і боти та діяти штангою або ізольованими кліщами, що розраховані на відповідну напругу.
Якщо струмоведуча частина лежить на землі, слід пам’ятати про напругу кроку. Переміщуватися в цій зоні слід з особливою обережністю, використовуючи засоби для ізолювання від землі або речі, що погано проводять електричний струм. Без засобів переміщуватися в такій зоні слід, пересуваючи ступні ніг по землі і не відриваючи їх одна від одної.
Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, у нього відсутнє дихання, немає пульсу, його необхідно зручно покласти, розстебнути на ньому одяг, який стягує (пояс, комір), забезпечити надходження свіжого повітря, почати безупинно робити штучне дихання, непрямий масаж серця до повного відновлення функції.
Після того, як до потерпілого повернеться свідомість, його потрібно напоїти великою кількістю води, чаю, а потім організувати обігрівання потерпілого. Місце ураження струмом потрібно закрити стерильною пов’язкою, як при опіках. Викликати лікаря та доставити потерпілого в лікарню.










