Друк
02.06.2017

Соціальний — не безкоштовний

Коли залізничники призначають нові приміські маршрути — місцева влада завжди має ножиці для перерізування червоної стрічки. Аякже, треба засвідчити своє піклування про містян! А от коли потрібно перерахувати кошти за перевезення пільговиків — більшість робить вигляд, що не знає, як це зробити, мовляв, немає на те законних підстав. Чому одні місцеві ради частково компенсують витрати компанії на організацію соціальних перевезень, а інші не вважають це за потрібне, і, нарешті, коли відбудеться обіцяна монетизація транспортних пільг — з’ясовували журналісти «Магістралі».

За чотири місяці 2017 р. ПАТ «Укрзалізниця» надало громадянам пільгових категорій лише у приміському сполученні послуг більше ніж на 126 млн грн. Врахуйте, що це лише вартість виданих квитків, відображена у станційній звітності, яку залізничники регулярно направляють до місцевих органів влади.

Купуючи повний квиток у касі, пасажир покриває собівартість поїздки електричкою лише на 8—15 %, а на маршрутах далекого сполучення — до третини.

Життя без субвенції

Втім, багато місцевих рад не хочуть сплачувати й ці крихти.
«Зі ст. 102 Бюджетного кодексу України наприкінці 2015 р. прибрано абзац, у якому йшлося про те, що компенсації за перевезення пільгових категорій громадян виплачуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Натомість залишилася ст. 91, де в переліку видатків місцевого характеру — компенсаційні виплати за пільговий проїзд. Обласні державні адміністрації відсторонилися від традиційного «компенсаційного» діалогу з регіо-нальними філіями. Місцева влада ніколи не компенсувала пільговий проїзд за рахунок власних бюджетів (хоча відповідна норма закону діє давно) і не розуміє чи не хоче розуміти, чому має це робити», — зазначає заступник начальника Департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Олег Боков.

Красномовним свідченням цьому є ситуація у регіональній філії «Львівська залізниця». До внесення змін у законодавство деякі західні обласні державні адміністрації сплачували понад 80—90 % від суми наданих залізницею послуг. Тут за своїх пільговиків платить чи не єдине місто — Тернопіль. До речі, найбільш соціально відповідальним містом в Україні є Кременчук, яке компенсувало за транспортну пільгу жителів регіону 1,2 млн грн, щоправда, це борг за 2016 р.

Плата за бажанням?

До прикладу, столиця — одне з найбагатших міст України — вже другий рік поспіль не сплачує ПАТ «Укрзалізниця» жодної копійки. «Відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги, передбачені чинним законодавством. Разом з тим не внесено відповідних змін щодо виключного права органів місцевого самоврядування на надання таких пільг. Це не узгоджується з частиною 3 ст. 142 Конституції України, де вказується, що витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Викладене вище свідчить про відсутність підстав для фінансування пільгових перевезень, гарантованих законами України, за рахунок бюджету Києва», — пояснює перший заступник директора департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради Світлана Устименко.

Втім, муніципальна влада знайшла законні інструменти, аби пенсіонерам-киянам залишити транспортну пільгу навіть після відміни субвенцій з держбюджету. Звісно, це ж немалий електорат, який під час виборчої кампанії навряд підтримає діючу владу за відміну пільгового проїзду.

Треба сказати, що столична влада, з огляду на наполегливість залізничників, готова розглянути їхнє прохання і внести зміни до міського бюджету. «Департаментом було запропоновано розглянути запровадження продажу квитків з використанням системи «Картка киянина». Це дасть можливість здійснювати відшкодування з міського бюджету за фактично надані пільгові послуги киянам, а не гостям столиці, які здійснюють трудову діяльність у місті», — пропонує С. Устименко.

Виходить, що люди, які працюють у столиці й відраховують до місцевого бюджету податки, залишаються при своїх інтересах. Якщо взяти до прикладу податок з доходів фізичних осіб, який сплачено лише залізничниками до столичної скарбниці, то це понад 72,5 млн грн за чотири місяці 2017 р.! Причому йдеться про робочі професії (ремонтники, колійники, обхідники, майстри), за якими столичні жителі практично відмовляються працювати.

Місцева влада інших регіонів Київської області також не хоче перейматися цим транспортним питанням, бо жодного зиску її бюджету від того не буде. До прикладу, мер Бучі (передмістя Києва) Анатолій Федорук направив листа ПАТ «Укрзалізниця», у якому йдеться про те, що місту приміські перевезення залізницею взагалі не потрібні.

«Чий пільговик?» — постійно ставлять питання органи місцевого самоврядування залізничникам. До прикладу, людина живе в Баришівці, але ж їде в Київ та з Києва повертається додому. А коли вона користується пільгою в іншому регіоні, тоді хто має платити? «Діюча система передбачає збирання станційної звітності, яка направляється муніципальній владі регіону, де дислокується станція, у якій пасажир-пільговик придбав квиток. Ця норма закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. за № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», яку місцеві органи виконавчої влади ігнорують. Інший збір інформації за існуючої нормативно-правової бази — неможливий», — говорить О. Боков.

Європейський шлях

Ось уже майже п’ять років триває проект «Твінінг», у рамках якого європейські експерти транспортної галузі консультують фахівців Міністерства інфраструктури України щодо питань організації усіх сегментів пасажирських соціальних перевезень залізничним транспортом. Мета проекту — імплементація європейських норм (Регламент ЄС 1370/2007) у Закон України «Про залізничний транспорт». На жаль, віз і нині там.

Сьогодні з регіональними філіями ПАТ «Укрзалізниця» місцева влада підписала 209 договорів з необхідних 479. Причім, жодна угода не передбачає не те що комерційної вигоди для перевізника, яка обов’язково закладається в європейських контрактах, а навіть повної компенсації за перевезення пільгових категорій громадян.

Деякі муніципалітети, як-от влада міста Дніпро, укладають договір на більш-менш повну компенсацію пільгового проїзду громадян у регіоні, але за умови перегляду ставки податку на землю. Так з 01.08.2016 р. тут її було підвищено з 0,75 % до 2 %. У результаті компанія додатково заплатила 31,2 млн грн, з яких до 10 млн грн виділено на компенсацію пільгового проїзду, тоді як послуг надано на 12,6 млн грн.

Вийти з цього глухого кута допоможе лише монетизація транспортних пільг. Та місцеві муніципалітети роблять головний акцент на комунальний транспорт. Як швидко у них дійдуть руки до залізничного — побачимо. Втім, дефіцит вагонів, і як наслідок, блокада електрички на станції Баришівка свідчить, що у залізничників не так уже й багато часу для очікування. «По господарству приміських пасажирських перевезень потребують невідкладного капітального ремонту та модернізації майже 500 секцій електропоїздів. У цьому році компанія зможе профінансувати відновлення 82 секцій, або 16 складів, на що буде спрямовано понад 366 млн грн», — говорить перший заступник начальника Департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Віталій Рядковський.

 

Заступник начальника Департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Олег Боков:

«Ні в сусідній Польщі, ні в Іспанії та Португалії, звідки були консультанти поекту «Твінінг», немає таких великих обсягів приміських перевезень і стільки транспортних пільг. Держава дає певним категоріям громадян (не більше п’яти) знижку на проїзд. Місцеві муніципалітети, які, власне, є замовниками пасажирських перевезень та контролюють якість наданих згідно з контрактом послуг, також можуть визначити певні групи осіб, які купуватимуть квитки зі знижкою. Загальнодержавні пільги компенсуються з держбюджету, а визначені муніципальною владою — з місцевого. Затримки в оплаті за наданий перевізником транспортний продукт — нонсенс».

 

Директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.

«Верховною Радою України 06.12.2016 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» за № 1774-VIII, у прикінцевих положеннях якого зазначено, що пільги з оплати проїзду, передбачені законами України, можуть надаватись у готівковій формі в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Для напрацювання механізму надання пільг у грошовій формі планується проведення в окремих регіонах пілотного проекту з впровадження монетизації пільгового проїзду. Наразі зазначене питання опрацьовується спільно з обласними державними адміністраціями».